Постанова ЄСПЛ від 08 грудня 2016 року по справі "Чернецький проти України (Chernetskiy v. Ukraine)" (заява N 44316/07).
У 2007 році заявнику була надана допомога в підготовці заяви. Згодом заява була комунікувати Україні.
У справі успішно розглянута скарга на невиправдані затримки у видачі укладеним свідоцтва про розірвання шлюбу, необхідного для вступу в повторний шлюб. У справі допущено порушення вимог статті 12 Конвенції.
Обставини справи
Заявник скаржився до Європейського Суду відповідно до статті 12 Конвенції на те, що в 2005 - 2008 роках йому перешкоджали у вступі в повторний шлюб, оскільки він відбував 15-річний термін позбавлення волі і не мав дозволу на відвідування органу реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про розлучення після розірвання свого колишнього шлюбу. Після прийняття нового законодавства заявник отримав свідоцтво про розірвання шлюбу в тюрмі в лютому 2009 року.
Питання права
З приводу дотримання статті 12 Конвенції. Європейський Суд нагадав, що особиста свобода не є необхідною передумовою для здійснення права на вступ у шлюб. Той факт, що позбавлення волі позбавляє особу його волі, а також неминуче або за замовчуванням деяких цивільних прав і привілеїв, не означає, що особи, які тримаються під вартою, не можуть або можуть тільки як виняток здійснювати їх права на вступ у шлюб. Крім того, хоча право на розлучення не може бути виведено зі статті 12 Конвенції, якщо внутрішньодержавне законодавство допускає розлучення, воно забезпечує розведеним особам право на вступ до повторний шлюб за відсутності нерозумних обмежень.
Заявник не міг одружитися на новій партнерці з лютого 2005 року по жовтень 2008 року, оскільки органи влади не могли закінчити реєстрацію розлучення і представити йому відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу в тюрмі. Це обмеження права заявника на повторний шлюб було значно тривалішим, досягнувши понад три роки і сім місяців. Воно додатково ускладнювалося тим фактом, що до реєстрації нового шлюбу заявник не мав права на тривалі приватні побачення, а тільки на короткі (чотиригодинні) побачення в присутності наглядача. При таких обставинах обмеження було невиправданим і зменшувало саму сутність права заявника на вступ в шлюб і створення сім'ї.
Постанова
У справі допущено порушення вимог статті 12 Конвенції (прийнято одноголосно).
Компенсація
В порядку застосування статті 41 Конвенції. Європейський Суд присудив виплатити заявникові 3 000 євро в якості компенсації моральної шкоди.
Дивись також рішення у справі "Яремович проти Польщі" (Jaremowicz v. Poland) від 5 січня 2010 року, скарга N 24023/03, і рішення у справі "Фрасік проти Польщі" (Frasik v. Poland) від 5 січня 2010 року, заява N 22933/02.