Постанова ЄСПЛ від 27 червня 2019 року по справі "Агентство по морській торгівлі і перевезень" Космос "проти України (Cosmos Maritime Trading and Shipping Agency v. Ukraine)" (заява N 53427/09).
У 2009 році компанії-заявниці було надано допомогу в підготовці заяви. Згодом заява була комунікувати Україні.
У справі успішно розглянута заява на факт того, що суд, який розглядав справу про банкрутство, знаходився в будівлі, що раніше належало боржнику. У справі було допущено порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Компанія-заявниця подала в рамках процедури банкрутства скарги проти державної компанії і стверджувала, що суди України не були безсторонніми.
ПИТАННЯ ПРАВА
З приводу дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції. Європейський Суд не має матеріали, які дозволили б поставити під сумнів неупередженість суддів, які розглядали справу заявників, з суб'єктивної точки зору. Питання полягало в тому, чи відповідали судді і суди вимозі об'єктивної неупередженості.
Розглядається розгляд стосувалося банкрутства - процедури, в рамках якої завданням внутрішньодержавних судів було забезпечити розподіл активів боржника між його кредиторами. Компанія-заявниця представила і судам України, і Європейського Суду prima facie докази того, що арбітражний суд, що розглядав справу про банкрутство, сам перебував у будівлі, яке було передано від боржника судам незадовго до початку процедури банкрутства, коли боржник вже зазнавав фінансових труднощів, і що ця передача була завершена, коли справа про банкрутство вже розглядалося. Відповідей на відповідні доводи компанії-заявниці не було, тільки одна з суддів зазначила, що зазначена передача будівлі не зробила особисто на неї ніякого впливу, оскільки вона вступила в справу набагато пізніше. Слід зазначити, що суддя, навіть відмовляючи в клопотанні про відвід судді, що не заперечувала того, що передача будинку мала місце, як стверджувала компанія-заявниця.
При таких обставинах, незважаючи на відсутність причин сумніватися в неупередженості окремих суддів, припущення компанії-заявниці про те, що розглядав справу суд був упереджений, могло бути розцінено об'єктивним спостерігачем як явно не позбавлене підстав. Дана пропозиція відносилося до суду першої інстанції в цілому, а не до окремих суддів.
З цієї причини відповідь судів України на розглянуту скаргу компанії-заявниці, згідно з яким одна з декількох суддів колегії арбітражного суду не перебувала під впливом факту передачі будівлі, не міг вважатися достатнім. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язував будь-який суд влади держави-відповідача перевіряти, чи був він "неупередженим" за змістом зазначеного положення Конвенції, якщо, як у справі компанії-заявниці, такий момент оскаржується, і ця скарга на перший погляд не здається позбавленою підстав. Однак арбітражні суди ні першої, ні другої інстанцій України не здійснили перевірку, яка могла б допомогти виправити при необхідності ситуацію, порушує вимоги Конвенції.
ПОСТАНОВА
У справі було допущено порушення вимог статті 6 Конвенції (прийнято одноголосно).
Європейський Суд також одноголосно встановив порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції щодо тривалості провадження у справі.
КОМПЕНСАЦІЯ
В порядку застосування статті 41 Конвенції. Європейський Суд присудив компанії-заявниці 10 000 євро в якості компенсації моральної шкоди, вимоги про компенсацію матеріального збитку були відхилені.