ЄСПЛ виявив порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Заголовок: ЄСПЛ виявив порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Сведения: 2018-09-21 13:12:11

Постанова ЄСПЛ від 13 жовтня 2016 року по справі "Ірина Смирнова (Irina Smirnova) проти України" (заява N 1870/05).

У 2005 році заявниці було надано допомогу в підготовці заяви. Згодом заява була комунікувати Україні.

У справі успішно розглянута скарга на відсутність належної правової основи для захисту власника квартири від нападів на нього співвласників квартири. У справі допущено порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ


Заявниця, жінка похилого віку, жила в однокімнатній квартирі протягом багатьох років і нещодавно в порядку приватизації придбала її у власність у рівних частках з дорослим сином. Її син передав свою частку третій особі, V.S., яке спільно з A.N. початок ображати, залякувати і нападати на заявницю, псувати її майно в спробі змусити її продати свою частку в квартирі. Побоюючись за свою безпеку, заявниця в результаті виїхала з квартири.

Її спроби витребувати квартиру в судах по цивільних справах були безуспішними, оскільки відповідно до законодавства України її син не мав отримувати її згоду на укладення договору дарування на користь VS, і співвласник не міг бути позбавлений права власності на тій підставі, на яке посилалася заявниця (антигромадську поведінку, непридатність квартири для спільного користування та відмова в несенні витрат на утримання).

Заявниця також подала низку скарг до міліції. V.S. і A.N. були засуджені за вимагання і засуджені до позбавлення волі приблизно через 10 років після першої заяви.


ПИТАННЯ ПРАВА


З приводу виконання вимог статті 3 Конвенції. Систематичний і умисний характер словесних нападок, яким піддавалася заявниця, збільшувалися випадками фізичного насильства групою осіб проти самотньої літньої жінки, досяг порога суворості, необхідного для віднесення до сфери дії статті 3 Конвенції і виникнення позитивної обов'язки держави щодо приведення в дію захисного законодавчої та адміністративної основ.

Хоча основні правопорушники були притягнуті до відповідальності і засуджені до значних термінів позбавлення волі, проте державним органам потрібно більше 20 років для вирішення питання. З урахуванням виняткових затримок в порушення та проведення кримінального провадження влади держави-відповідача не виповнилося свого позитивного зобов'язання відповідно до статті 3 Конвенції.


ПОСТАНОВА


У справі допущено порушення вимог статті 3 Конвенції (прийнято одноголосно).

З приводу дотримання статті 8 Конвенції. Відповідно до цього положення Конвенції заявниця скаржилася на те, що вона була зобов'язана терпіти присутність в своїх оселях сторонніх своєму домогосподарству осіб і їх неприємне, хоча і в основному непреступное поведінку, включаючи безцеремонне використання квартири та майна заявниці, псування устаткування, шум та інші перешкоди.

Європейський Суд встановив що кримінальний розгляд, в якому на V.S. і A.N. було покладено обов'язок виплатити компенсацію і вони були позбавлені частки в квартирі, згодом усунуло деякі аспекти скарги заявниці. Однак через виняткових затримок розгляду права заявниці, гарантовані статтею 8 Конвенції, умалялись протягом досить значного періоду.

Що стосується того, чи мали влади держави-відповідача адекватну некримінальних-правову базу, що забезпечує заявниці прийнятний рівень захисту проти вторгнень в її приватне життя і користування житлом, Європейський Суд зазначив, що поділ житла з незнайомими людьми незалежно від того, як вони поводяться, створює дуже важливі наслідки для приватності особи та інших інтересів, що захищаються статтею 8 Конвенції. Відповідно, якщо держава-член приймає правову основу, що зобов'язує приватних осіб ділити житло з особами, далекими їх домогосподарству, воно повинно ввести чіткі правила і необхідні процесуальні гарантії, щоб дозволити зацікавленим особам захищати свої конвенційні інтереси.

Однак у цій справі законодавство України не надало заявниці значні повноваження (i) заперечувати проти співжиття з A.N., V.S. і їх знайомими на тій підставі, що дане співжиття створює непропорційні наслідки для їх прав, передбачених статтею 8 Конвенції, і (ii) отримати доцільну і невідкладну захист від непрошених вторгнень в її особистий простір і житло, включаючи при необхідності прийняття попередніх заходів.

У той час як Європейський Суд був готовий визнати, що цивільно-правові засоби правового захисту, такі як позов про відшкодування шкоди, вимога про припинення та утриманні від втручання у використання майна іншою особою або позов про встановлення порядку використання об'єкта часткової власності могли бути корисними в ситуації, де законні співмешканці потребують дозволу конкретних розбіжностей при користуванні загальним квартирою, в цій справі ситуація була значно менш стандартною. Заявниця скаржилася на те, що її квартира була непридатна для використання більш ніж однією сім'єю і що V.S. і A.N. вторглися в неї і заволоділи нею проти її волі. Влада держави-відповідача не продемонстрували, як вищезгадані кошти могли забезпечити розгляд цієї скарги і усунення її суті.


ПОСТАНОВА


У справі допущено порушення вимог статті 8 Конвенції (прийнято одноголосно).


КОМПЕНСАЦІЯ

 

В порядку застосування статті 41 Конвенції. Європейський Суд присудив заявниці 4 000 євро в якості компенсації моральної шкоди, вимога про компенсацію матеріальних збитків було відхилено.

Дивись також mutatis mutandis рішення у справі "Макканн проти Сполученого Королівства" (McCann v. United Kingdom) від 13 травня 2008 р заява N 19009/04, рішення у справі "Чосич проти Хорватії" (Cosic v. Croatia ) від 15 січня 2009 року, заява N 28261/06 та рішення у справі "B. проти Республіки Молдова" (B. v. Republic of Moldova), заява N 61382/09.

Mutatis mutandis (лат.) - з відповідними змінами.

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

© 2011-2018 Юридическая помощь в составлении жалоб в Европейский суд по правам человека. Юрист (представитель) ЕСПЧ.